У вересні 1899 року єпископ Станіславівський Андрей Шептицький з архіпастирським візитом відвідав Косівський деканат на Гуцульщині. Тут він, окрім здійснення богослужінь і виголошення проповідей, знайомився з укладом життя гуцулів, їхніми звичаями й говіркою, засновував читальні й дарував книжки, переконував людей в необхідності освіти.
Через рік після цієї подорожі, 20 листопада 1900 року, Андрей Шептицький написав послання «До моїх любих гуцулів», у якому дякував за торішнє тепле прийняття; продовжував наставляти у питаннях віри, освіти, належної християнам поведінки в родині й суспільстві; радив, як матися з грошима й залагоджувати майнові справи, як вести господарство й виховувати дітей.
З великої поваги і любові до адресатів Андрей Шептицький написав своє послання гуцульським діалектом, який збережено в нашому виданні. Також тут уміщено текст української письменниці Люби-Параскевії Стринадюк, яка в художньому стилі описує візит Станіславівського єпископа на Гуцульщину, звідки вона родом. Тому передає враження вже самих гуцулів від знайомства зі своїм духовним пастирем.
Через рік після цієї подорожі, 20 листопада 1900 року, Андрей Шептицький написав послання «До моїх любих гуцулів», у якому дякував за торішнє тепле прийняття; продовжував наставляти у питаннях віри, освіти, належної християнам поведінки в родині й суспільстві; радив, як матися з грошима й залагоджувати майнові справи, як вести господарство й виховувати дітей.
З великої поваги і любові до адресатів Андрей Шептицький написав своє послання гуцульським діалектом, який збережено в нашому виданні. Також тут уміщено текст української письменниці Люби-Параскевії Стринадюк, яка в художньому стилі описує візит Станіславівського єпископа на Гуцульщину, звідки вона родом. Тому передає враження вже самих гуцулів від знайомства зі своїм духовним пастирем.
https://www.yakaboo.ua/ua/do-moih-ljubih-guculiv-3059541.html