Зустрічаючись з друзями, згадуючи минуле, як правило, питаємо і друзів і себе:
— А чи справді то було?
— А чи справді ті події траплялись саме з нами?
— Наче зовсім нещодавно… а й справді, коли ж то було?
— Та вже років 30… 40… 50… минуло…
— Та бути ж такого не може! Це ж було, наче, вчора!
— Ну, не вчора, навіть не позавчора, але ж було! І було саме з нами…
Найяскравіше згадується те, що, на той час, трапилось вперше, тоді, коли ще не притупилось гостре відчуття новизни.
— А чи справді то було?
— А чи справді ті події траплялись саме з нами?
— Наче зовсім нещодавно… а й справді, коли ж то було?
— Та вже років 30… 40… 50… минуло…
— Та бути ж такого не може! Це ж було, наче, вчора!
— Ну, не вчора, навіть не позавчора, але ж було! І було саме з нами…
Найяскравіше згадується те, що, на той час, трапилось вперше, тоді, коли ще не притупилось гостре відчуття новизни.
https://www.yakaboo.ua/ua/odisseja-praktikanta.html