скромність - це вміння задовольнятися необхідним. Але що таке "необхідне"?
Скромність часто плутають з скутістю, збентеженням, невмінням озвучити свої потреби, почуттям неповноцінності і самобичуванням.
Скромність-це найвищий ідеал наших бабусь і мам.
Головна функція скромності-бути хорошим слухняним членом суспільства, яким задоволені вчителі, сусіди, батьки... але чи задоволені Ви собою?
Скромна людина не стане вимагати підвищення зарплати, буде завжди готовий старанно працювати і жертвувати собою заради інших.
Завдяки пропаганді цієї якості за часів СРСР люди (наші батьки) могли роками жити в злиднях, не маючи необхідного, отримувати грамоту або медаль замість гідного грошової винагороди і проявляти чудеса економії (прати пакети, штопати колготи, перешивати старі речі, відпочивати працюючи на дачі).
Сучасне життя вимагає від нас вміння чітко розуміти чого ти хочеш, ставити високі цілі, досягати великих результатів, отримувати подарунки без збентеження.
Багато з нас це розуміють і намагаються мислити і діяти по іншому. АЛЕ, НА ЖАЛЬ...
Сила психічних звичок перемагає.
І цілком гідні люди, розуміючи весь абсурд радянської скромності, все одно продовжують:
Скромність часто плутають з скутістю, збентеженням, невмінням озвучити свої потреби, почуттям неповноцінності і самобичуванням.
Скромність-це найвищий ідеал наших бабусь і мам.
Головна функція скромності-бути хорошим слухняним членом суспільства, яким задоволені вчителі, сусіди, батьки... але чи задоволені Ви собою?
Скромна людина не стане вимагати підвищення зарплати, буде завжди готовий старанно працювати і жертвувати собою заради інших.
Завдяки пропаганді цієї якості за часів СРСР люди (наші батьки) могли роками жити в злиднях, не маючи необхідного, отримувати грамоту або медаль замість гідного грошової винагороди і проявляти чудеса економії (прати пакети, штопати колготи, перешивати старі речі, відпочивати працюючи на дачі).
Сучасне життя вимагає від нас вміння чітко розуміти чого ти хочеш, ставити високі цілі, досягати великих результатів, отримувати подарунки без збентеження.
Багато з нас це розуміють і намагаються мислити і діяти по іншому. АЛЕ, НА ЖАЛЬ...
Сила психічних звичок перемагає.
І цілком гідні люди, розуміючи весь абсурд радянської скромності, все одно продовжують:
- Бентежитися, коли чують похвалу на свою адресу.
- Відмовлятися від допомоги і подарунків.
- Скаржитися замість діяти.
