серед пристосувальних механізмів, які шукає собі людина, намагаючись зорієнтуватися в нашому кращому зі світів, лють не в фаворі. Лють-засуджується:"лють - це крайня ступінь гніву, що характеризується втратою контролю над собою".
Головна фішка дисциплінарного суспільства, в якому ми виростаємо - його провідні механізми роблять з нас людину зручною.
І коли ми втомлюємося бути зручними, в нас прокидається лють.
Кожен звертається з люттю вільно.
Одні-лякаються її. Інші-пригнічують. Треті-намагаються пристосуватися.
Ми будемо з вами розбирати фільм, про тих, хто зумів осідлати лють.
В екіпаж до Пітта, занесе зеленого писаря, який не готувався до участі в бойових діях і смертельно боїться люті.
Ми досліджуємо, як сержант стане вакцинувати молодого люттю - все більше і більше, аж до пронизливого моменту в кінці фільму, коли він, вмираючи, фактично передає йому чоловічу ініціацію - тема, точно так само репресована в нашій сьогоднішній культурі, як і сама лють.
Як завжди, ми розбираємо кіно на трьох рівнях:
А ось драмою трагедії або драмою примирення - вирішує кожен особисто і це потрібно вміти вирішувати.
Как? Ось про це і семінар.
Нагадую, що кіносемінар буде хоча і самостійним, але компліментарним до семінару на тему "Теорія хаосу", і ми з великою користю для себе, розглянемо ще й відносини сержанта і молодого, як відносини "особистого демона" людини з ним самим
Головна фішка дисциплінарного суспільства, в якому ми виростаємо - його провідні механізми роблять з нас людину зручною.
І коли ми втомлюємося бути зручними, в нас прокидається лють.
Кожен звертається з люттю вільно.
Одні-лякаються її. Інші-пригнічують. Треті-намагаються пристосуватися.
Ми будемо з вами розбирати фільм, про тих, хто зумів осідлати лють.
В екіпаж до Пітта, занесе зеленого писаря, який не готувався до участі в бойових діях і смертельно боїться люті.
Ми досліджуємо, як сержант стане вакцинувати молодого люттю - все більше і більше, аж до пронизливого моменту в кінці фільму, коли він, вмираючи, фактично передає йому чоловічу ініціацію - тема, точно так само репресована в нашій сьогоднішній культурі, як і сама лють.
Як завжди, ми розбираємо кіно на трьох рівнях:
- як зроблений фільм?
- які висновки можна винести з нього про деякі аспекти нашої культури?
- що ми можемо винести з оповідання для себе?
А ось драмою трагедії або драмою примирення - вирішує кожен особисто і це потрібно вміти вирішувати.
Как? Ось про це і семінар.
Нагадую, що кіносемінар буде хоча і самостійним, але компліментарним до семінару на тему "Теорія хаосу", і ми з великою користю для себе, розглянемо ще й відносини сержанта і молодого, як відносини "особистого демона" людини з ним самим
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeEekQA5_UtcEu6DS1gQeT1DmemfPCFyoOXXipxq7daCOCPBw/viewform
Останнє редагування модератором: