Ще кілька років тому, люди навіть не замислювалися, що купуючи маленького цуценя, необхідно з ним проводити якусь професійну роботу.
Всі думали про дресирування, починали вчити малюка давати лапу, команді "сидіти".
І найстрашніше, починали вчити команді " Фу!". Це вбивчо для нормальних, я вже не кажу про довірчих, відносин.
Але власники не уявляють, як можна жити без заборонених команд. Виявляється, можна і більш ефективно вирішуються всі проблеми поведінки цуценя. При цьому ставлення до господаря ставати більш довірчими ніж були.
Виховання цуценя-це питання зоопсихології, а не кінології. Всі проблеми поведінки маленького цуценя (зносить господаря з ніг при поверненні додому, нав'язує гру, коли людині хочеться зайнятися своїми справами, кусає руки, гризе речі у відсутності господаря, виє, ходить в туалет будинку.
На вулиці щеня тікає, пристає до перехожих, боїться навколишнього оточення або проявляє агресію до людей і т.д.). Всі ці проблеми закладаються, не усвідомлено звичайно, самими ж господарями. Потім самі ж господарі від цієї ситуації страждають і не винного цуценя карають.
Це все питання не поведінки, а питання стану, якраз з чим і працює зоопсихологія.
https://privatelink.de/?https://vk.com/topic-47381909_33748054